Фактор ризику розвитку багатьох захворювань... Витоки не так-то просто зрозуміти

У той час, коли більше людей у ​​всьому світі помирає від переїдання частіше ніж від недоїдання все ж ожиріння визнається як надмірне накопичення жиру в організмі¹. Воно також вимірюється індексом маси тіла (ІМТ), що дорівнює або перевищує 30. 

У період з 1975 по 2014 роки поширеність ожиріння серед дорослих зросла на 7,6% серед чоловіків і 8,5% серед жінок¹. Однак такі дані покривають значні розбіжності. Наприклад, поширеність ожиріння серед дорослих японців становить менше 4%, тоді як у Сполучених Штатах ця цифра вдесятеро більша. Хоча майже всі країни стикаються з цією пандемією (у деяких регіонах світу спостерігається особливо помітне зростання²), лише Японія, Північна Корея та деякі країни на південь від Сахари все ще мають низький рівень ожиріння¹.

З роками зростає кількість дорослих із ожирінням. Поширеність ожиріння серед дорослих у країнах в 1975 році (a) та у 2014 році (b). Кількість дорослих із ожирінням значно зросла між 1975 і 2014 роками. База даних Глобальної обсерваторії охорони здоров’я (GHO).

Фактор ризику багатьох захворювань...

Наслідки зайвої ваги не всі очевидні на перший погляд. Але наука це підтверджує: люди з ожирінням мають вищий ризик розвитку інших захворювань (розлади обміну речовин, такі як діабет 2 типу, серцево-судинні захворювання³, депресія, деякі види раку тощо). Крім того, чоловіки з надмірною вагою мають підвищений ризик розвитку розладів сечовипускання та еректильної дисфункції разом із різким зниженням якості життя⁴. Загалом, люди з ожирінням можуть прожити на 7 років менше, ніж люди з нормальною вагою⁴.

...ці причини не так легко зрозуміти

Поглинання занадто великої кількості калорій, особливо жирів і цукру, порівняно з фактичними витратами енергії є основною і тепер добре відомою причиною ожиріння та надмірної ваги^1,5. Однак інколи дотримання здорової поведінки (правильне харчування, фізична активність тощо) недостатньо для відновлення зайвої ваги¹. Які причини тут приховані?

Спадковість

По-перше, генетичні чинники: запрограмовані витримувати важкі часи (наприклад, голод) люди успадкували гени, які покращують їхню здатність накопичувати калорії¹. Дослідження на мишах і людях навіть припускають, що ожиріння (включаючи його найважчі форми) може бути спадковим у 40–70% випадків¹. Однак лише гени, пов’язані з ожирінням, не можуть пояснити поточну епідемію.

Середовище без наявності посторонніх генів...

На гени також може впливати середовище. Оскільки навколишнє середовище глибоко впливає на нашу поведінку, безумовно це відіграє важливу роль у формуванні конституції людини. Зростання рівня ожиріння за останні 50 років співпало зі змінами в нашому способі життя, включаючи надзвичайно високий рівень жиру, цукру та солі в оброблених харчових продуктах; підвищене споживання фастфуду і снеків; змінений баланс роботи та особистого життя; відсутність фізичної активності; недосипання або зниження якості сну; соціальний стрес тощо¹. Розпорядок дня, який з часом міг спричинити зміни в генах, які передаються у спадок, і схилити майбутні покоління до підвищеного ризику ожиріння: такі таємниці називають «епігенетикою»¹ ...

Порушення зв'язку кишківник-мозок

Кишківник - будучи справжнім «другим мозком» тіла, спілкується з нашою сірою речовиною через вісь, яка контролює метаболізм, тобто баланс між споживанням енергії та її витратою⁶. Коли він функціонує неправильно, як у людей із ожирінням, він стає нездатним регулювати апетит, насичення та запас енергії^7,8. Дослідження підтверджують, що коли мишей позбавляють кишкової мікробіоти та піддають дієті з високим вмістом жиру, вони не набирають вагу. Навпаки, у тварин із кишковою флорою та сама дієта призводить до збільшення ваги⁷. Більш дивним є те, що якщо худій миші пересадити мікробіоту від суб’єкта з ожирінням то вона, у свою чергу, набере вагу. Причина чи наслідок? Наразі дослідники намагаються знайти відповіді та визначити механізми, що лежать в основі ожиріння^5,8.