Який зв’язок між кишковою мікробіотою та метаболічними захворюваннями?
Щодня в організмі відбуваються каскади хімічних реакцій задля життєдіяльності — це метаболізм. Його може порушити незбалансований спосіб життя (надмірне вживання солі, цукру та жиру, сидячий спосіб життя). У результаті ожиріння, діабет та серцево-судинні захворювання ускладнюють життя людям у всьому світі. Проте участь бактерій нашої кишкової флори в цих хворобах сучасного світу1,2 виявляється надзвичайно важливою, про що десять років тому навіть не підозрювали.
Розділ медичних працівників
Знайдіть тут свій спеціалізований розділ
Джерела
Ця стаття базується на науковій інформації en_sources_text_end
Розділи

Про цю статтю
Наші клітини потребують правильного палива для забезпечення різноманітних функцій. Це також стосується кишкових бактерій. Лиш нещодавно було відкрито наскільки важливу роль кишкові бактерії відіграють в нашій великій метаболічній симфонії. Остерігайтеся шкідливого впливу «фальшивих нот».
У нашому кишківнику живуть бактерії, які можна розділити на дві великі групи: Bacteroidetes і Firmicutes. Коли ми здорові, перших більше, ніж других. Однак у людей із ожирінням терези схиляються до Firmicutes. Вважається, що бактерії Firmicutes витягують більше калорій з їжі, яку ми споживаємо, зокрема складних цукрів, ніж Bacteroidetes. Це призводить до надмірної ваги.
Порочне коло запалення
Надто жирна їжа дисбалансує мікробіоту кишківника та активує цілий каскад «поганих» реакцій організму. Бар'єрна функція кишківника стає менш ефективною та стійкою, і може пропускати молекули, що виробляються бактеріями. Це викликає аномально стійку та безсимптомну відповідь імунної системи. Під впливом цього хронічного запалення підшлункова залоза виробляє менше інсуліну, що гірше засвоюється нашими клітинами. Це призводить до інсулінової резистентності, характерної для діабету 2 типу. Зберігання жирів у тканинах і їх транспортування в кров також порушуються. Кровоносні судини не тільки закупорюються жиром, але й менш ефективно розширюються. Надлишок жиру в черевній порожнині, високий рівень ліпідів крові, підвищений артеріальний тиск та гіперглікемія (високий рівень глюкози в крові) порушують діяльність серцево-судинної системи, що призводить до розвитку метаболічного синдрому.
КІЛЬКА СЛІВ ПРО МЕТАБОЛІЧНІ РОЗЛАДИ
- Метаболічні розлади порушують процес обміну речовин, тобто біохімічні реакції, що дозволяють клітинами отримувати поживні речовини, виробляти енергію та виводити з організму продукти життєдіяльності.
- Розлади можуть спостерігатися при народженні або розвинутися під впливом певних факторів пізніше (погане харчування тощо).
- Найбільш поширеними розладами є ожиріння, цукровий діабет та підвищений артеріальний тиск.
Охоронці нашого метаболізму
Здорове харчування позитивно впливає на кишкову флору. Наприклад, середземноморська дієта, багата фруктами, овочами, оливковою олією та з низьким вмістом м’яса, запускає сприятливі процеси. Наші бактерії синтезують коротколанцюгові жирні кислоти (КЖК), які є джерелом енергії для клітин.
КЖК беруть участь у процесі регуляції апетиту, моторики кишківника та утворення жирів. Вони можуть впливати на синтез інсуліну та артеріальний тиск. Деякі з них, такі як масляна кислота, захищають клітини кишківника від запалення та допомагають їм боротися проти агресивних мікробів. За деякими даними, вони також мають протиракові властивості. Не кажучи вже про те, що бактерії синтезують вітаміни (K, H і B) і допомагають нам засвоювати кальцій, магній, вітамін D і залізо. Деякі дослідники навіть стверджують, що кишкова мікробіота є самостійним органом.
МІКРОБІОТА КИШКІВНИКА В ЦИФРАХ¹
70 % всієї мікробіоти. Середня вага 1,5 кг.
100 трильйонів мікроорганізми (бактерії, гриби, віруси, паразити)
Від 500 до 1000 біологічних видів
Від 250 до 800 разів більше генів, ніж ДНК людини