Як наш кишківник спілкується з нашим мозком

Мікробіота кишківника

Кишківник часто називають «другим мозком». Він бере активну участь у нашому фізичному та психічному здоров’ї. З його 200 мільйонами нейронів (кишкова нервова система) і мільярдами кишкових бактерій травний тракт постійно надсилає інформацію до мозку і навпаки. Але цей двонаправлений зв’язок може бути порушений, коли порушується кишкова мікробіота і починається запальний процес. Дисфункція кишково-мозкової осі може спричинити виникнення нервово-психічних розладів¹, таких як депресія, тривога, розлади аутистичного спектру або синдроми дефіциту уваги. Через це виникла ідея модуляції кишкової мікробіоти за допомогою дієти, введення пробіотиків або фекальної трансплантації¹ для запобігання або навіть лікування розладів психічного здоров’я².

Про цю статтю

Створений 11 December 2023

Оновлений 06 October 2025

Дослідження кишково-мозкової осі поступово виявляють процеси, за допомогою яких кишкові бактерії спілкуються з мозком. Ми знаємо, що обмін між мозком і кишківником відбувається за 4-ма основними шляхами: нейронний, гормональний, імунний та метаболічний. Два «органи» взаємодіють через блукаючий нерв, який проходить від черепа до черевної порожнини та відіграє роль у багатьох життєво важливих функціях, таких як частота серцевих скорочень. Пацієнти, що перенесли абляцію (видалення або руйнування) блукаючого нерва, мають менший ризик розвитку неврологічних розладів.

Кишково-мозкова вісь²: що це таке?

Кишкові бактерії спілкуються з мозком, виробляючи хімічні молекули, які називаються «нейромедіаторами» або «нейротрансмітерами» (серотонін, дофамін, ГАМК³ тощо). Ці мікробні молекули не діють безпосередньо на мозок, бо він ізольований і захищений мембраною – гематоенцефалічним бар’єром. Нейромедіатори, що виробляються кишковими бактеріями, взаємодіють із клітинами слизової оболонки кишківника. Таким чином вони передають своє повідомлення в центральну нервову систему через нейрони травного тракту, які з’єднані з мозком. Коротколанцюгові жирні кислоти (КЛЖК) – це біологічні речовини, деякі з яких мають корисну та захисну дію та виробляються бактеріями товстої кишки під час процесу ферментації харчових волокон⁴. Вони відіграють важливу роль у зв’язку між двома органами, впливаючи безпосередньо на мозок.

Альтернативні шляхи

Інші можливі шляхи: імунна система та кровообіг. За допомогою КЛЖК, кишкові бактерії можуть стимулювати деякі з лейкоцитів, білих клітин, що відповідальні за захист нашого організму. Потім ці білі клітини виробляють хімічні месенджери (цитокіни), які можуть перетинати стінку кишківника, подорожувати у кровотоці та долати гематоенцефалічний бар’єр. Цитокіни впливають на мозок, зокрема на ділянки, що беруть участь у регуляції реакції на стрес. А мозок, у свою чергу, впливає на кишківник, регулюючи секрецію, моторику та кровотік, і таким чином впливає на його проникність⁵.

Чи існує зв’язок між мікробіотою та функціями мозку?

Усі дослідження, проведені на тваринах, демонструють, що кишкові бактерії впливають на розвиток мозку протягом усього життя: створення нових нейронів у мозку; розвиток нових нейронних зв’язків⁶; вплив на швидкість передачі електричних сигналів між нейронами; пам’ять; соціальна поведінка; регуляція гормону стресу (кортизол); тощо. Без бактерій наш мозок перебував би у постійному стресі та був би більш вразливим до інфекційних агентів (патогенів) або токсичних молекул⁷.