Чим триваліша фізична активність, тим краще для мікробіоти

Відомо, що мікробіота професійних спортсменів відрізняється від мікробіоти людей, які ведуть малорухливий спосіб життя, а інтенсивні фізичні навантаження чинять суттєвий вплив на кишкову флору. Проте як помірніша фізична активність впливає на наш організм?

Крім того, чи є цей вплив однаковим незалежно від маси тіла?

Залучення кількох сотень добровольців

Щоб знайти відповіді на ці запитання, дослідники з Канади та європейських наукових інститутів запросили до участі 350 чоловіків і жінок віком від 38 до 65 років. Учасників розділили на дві групи: до першої увійшли добровольці з нормальною масою тіла (ІМТ, від 18,5 до 25), а до другої — люди з надмірною вагою (ІМТ від 25 до 30, тобто без ознак ожиріння).

Науковці розпитали учасників про види їхньої щоденної фізичної активності та розділили її на кілька категорій: легка (ходьба, миття посуду, приготування їжі тощо), помірна (швидка ходьба, робота в саду, їзда на велосипеді, бадмінтон тощо) та інтенсивна (важка фізична праця, біг, силові тренування, баскетбол, футбол тощо).

Також дослідники зафіксували кількість годин, які кожен учасник присвячував цій активності протягом тижня (менше ніж 2,5 години, від 2,5 до 8 годин або понад 8 годин).

Наприкінці дослідження у всіх учасників було взято зразки калу для детального аналізу складу їхньої мікробіоти кишківника.

Користь для здоров'я кожного, проте більш виражений ефект у людей із нормальною масою тіла

Результати дослідження продемонстрували, що покращення різноманітності та багатства складу мікробіоти більшою мірою пов'язане із загальною кількістю годин фізичної активності, ніж з її інтенсивністю. Незалежно від маси тіла, щонайменше 2,5 годин фізичної активності на тиждень достатньо, щоб позитивно вплинути на стан кишечника.

Попри це, зміни в бактеріальному складі спостерігалися лише у добровольців із нормальною масою тіла (ІМТ < 25). Чим більше часу ці учасники присвячували фізичній активності, тим багатшим ставав склад їхньої мікробіоти на такі корисні мікроорганізми:

• Actinobacteria (актинобактерії): група бактерій, відома своїм позитивним впливом на кардіометаболічне здоров'я. Зокрема, вони можуть сприяти зниженню рівня холестерину, виробленню ацетату (однієї з коротколанцюгових жирних кислот), а також беруть участь у розщепленні складних вуглеводів, наприклад резистентного крохмалю;

• Collinsella (колінсели): бактерії, що належать до родини актинобактерій. Вони допомагають підтримувати бар'єрну функцію кишечника (захищають від надмірної проникності його стінок) та виробляють бутират — ще одну коротколанцюгову жирну кислоту, яка має протизапальні властивості.

Ефект також залежить від статі

Ще одним висновком дослідників стало те, що у чоловіків із нормальною масою тіла, а також у жінок із надмірною вагою вища сила стискання кисті (сила хвату) була пов'язана з більшою кількістю бактерій Faecalibacterium prausnitzii. Ці мікроорганізми відомі своїми протизапальними властивостями та здатністю протидіяти розвитку дисбіозу (sidenote: Дисбіоз Зазвичай визначається як зміна складу та функції мікробіоти, спричинена поєднанням факторів навколишнього середовища та індивідуальних особливостей людини. Levy M, Kolodziejczyk AA, Thaiss CA, et al. Dysbiosis and the immune system. Nat Rev Immunol. 2017;17(4):219-232.   ) .

Таким чином, ІМТ та стать відіграють певну роль у тому, як саме фізична активність впливає на мікробіоту. Це відкриття є ще одним важливим кроком у розумінні механізмів роботи осі «кишечник — м'язи».