Мигдаль: маленький ефект на кишкову мікробіоту

Немає сумнівів: харчування – найефективніший спосіб модулювати склад нашої кишкової мікробіоти. Але дослідження часто обмежуються одним нутрієнтом (ефектом білка, клітковини тощо), не оцінюючи вплив продукту загалом. А втім, усі нутрієнти в продукті взаємодіють між собою, з антагоністичними та синергічними ефектами, тож у реальному житті загальний ефект продукту рідко дорівнює сумі окремих ефектів кожного з його компонентів. Так, мигдаль, як і всі насіння, багатий на ліпіди, а отже, і на калорії (недарма з нього видобувають олію!), але також на клітковину, яка діє на кишковий транзит, поліфеноли з властивостями, що уповільнюють старіння, тощо.

Щоб оцінити вплив мигдалю на кишкову мікробіоту, американські виробники мигдалю щойно профінансували дослідження, яке за якістю є справжнім еталоном у нутриціології: рандомізоване контрольоване випробування (sidenote: Рандомізоване дослідження Дослідження, у якому досліджувані продукти або препарати розподіляються між учасниками у випадковому порядку (через рандомізацію). ) . Так, 87 молодих добровольців, не схильних споживати багато фруктів і овочів, розподілили випадковим чином на 3 порівнянні групи. Їхнє завдання: споживати щодня протягом 4 тижнів два перекуси замість звичайних, що складалися або з 2 жмень цілого мигдалю, або з еквівалентної кількості меленого мигдалю, або з 2 маффінів такої самої калорійності (контроль).

Розчаровують результати, обмежена користь для здоров'я

Найменше, що можна сказати, – отримані результати не відповідали рівню вкладених інвестицій. Автори сподівалися побачити, що мигдаль стимулює ріст кишкових біфідобактерій. Однак сталося скоріше протилежне... Вони також розраховували на прискорений кишковий транзит завдяки клітковині, присутній у мигдалі: але ні, ці олійні горіхи нічого не змінили. Дослідження навіть поставило під сумнів принцип, який дотепер приймали нутриціологи, а саме: що на відміну від дрібно перемеленого мигдалю, цілий мигдаль навіть після пережовування продовжує утримувати ліпідні краплі у своїй структурі. Результати ж показують, що комерційне подрібнення мигдалю практично не створює різниці в доступності ліпідів. Іншими словами, ваш організм здатний засвоювати жири й калорії цілого мигдалю практично так само добре, як і меленого.

Виняток: одна короткоацетатна жирна кислота

Позитивним виявився лише один момент: споживання мигдалю (цілого й меленого) призвело до значного підвищення вироблення кишковими бактеріями однієї короткоацетатної жирної кислоти, корисної для нашого здоров'я, – бутирату.