Хто насправді замовляє алкоголь: ви чи ваша мікробіота?

Дослідження показують, що алкоголь впливає на склад нашої кишкової мікробіоти, яка, своєю чергою, впливає на нашу поведінку. Але чи впливає мікробіота кишківника на нашу поведінку щодо алкоголю? Іспанські дослідники дослідили цю гіпотезу, порівнявши щотижневе споживання алкоголю та склад кишкової мікробіоти 507 студентів. Спершу вони помітили, що ті, хто п'є більше, мали твердіші випорожнення, типові для запору. Це стало несподіванкою, оскільки вважалося, що алкоголь спричиняє діарею. Потім вони виявили, що основна відмінність у складі кишкової флори між студентами, які вживали найбільше алкоголю, і тими, хто не пив, полягала в тому, що перші мали значно вищий рівень актинобактерій.

Щури, яким пересадили мікробіоту алкозалежних одноплемінників, розвивають потяг до алкоголю

Науковці продовжили дослідження на щурах, зробивши їх залежними від алкоголю, а потім трансплантувавши їхню фекальну мікробіоту «тверезим» щурам. Через два тижні після процедури, коли їм давали вибір між водою з алкоголем і чистою водою, колишні тверезі щури частіше обирали воду з алкоголем, ніж «контрольні» щури. За словами дослідників, часовий проміжок свідчить, що новий склад кишкової мікробіоти є радше причиною, ніж наслідком підвищеного споживання алкоголю. У щурів-реципієнтів кишкова мікробіота алкозалежних щурів є фактором, що схиляє до посиленого бажання вживати алкоголь, яке, своєю чергою, сприяє розмноженню певних бактерій, що «люблять алкоголь». Через «вісь кишківник–мозок» кишкова мікробіота може також впливати на так звані нейронні контури «винагороди», залучені в розвиток залежностей.

Науковці, отже, вважають, що кишкова мікробіота змінює нашу поведінку щодо алкоголю. Нещодавнє дослідження, цього разу на людях, схоже, підтверджує це, але з позитивнішим результатом: у алкоголіків потяг до алкоголю значно зменшився після трансплантації фекальної мікробіоти від неалкоголіків.

Пробіотики – рішення проти алкоголізму?

Аналіз кишкової мікробіоти в щурів-донорів і реципієнтів свідчить, що бактеріальний рід Porphyromonas, менш чисельний у цих тварин порівняно з контрольними, може бути пов'язаний із посиленим потягом до вживання алкоголю. Дослідники не виявили жодного бактеріального роду з підвищеним вмістом, але зазначили, що в інших дослідженнях актинобактерії були численнішими в алкозалежних мишей, так само як і в людей. Однак вони вважають, що лікування кишкової мікробіоти людини, наприклад, за допомогою пробіотиків та/або пребіотиків, може допомогти в управлінні розладом вживання алкоголю. Відповідні роди й види ще належить визначити.