Роль вагінальної мікробіоти у здоров’ї репродуктивної системи та майбутніх поколінь

Склад мікробіоти піхви змінюється протягом життя жінки: до статевого дозрівання вона має низький вміст Gardnerella vaginalis, Prevotella та лактобацил, після статевого дозрівання вона колонізується майже виключно лактобактеріями. Лактобактерії забезпечують жіноче здоров'я, борючись із хвороботворними мікроорганізмами. Зниження рівня лактобацил пов’язують з різними гінекологічними захворюваннями, такими як передчасні пологи, безпліддя, інфекції, що передаються статевим шляхом, або навіть запальні захворювання органів малого таза. Перед менопаузою гормональні коливання викликають значні зміни у складі вагінальної мікробіоти, яка після менопаузи знаходить новий баланс.

Мікроби та репродуктивна система

Вагінальна мікробіота також може відігравати важливу роль у зачатті, незалежно від того, відбувається воно природним шляхом або за допомогою екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Присутність Gardnerella vaginalis і Atopobium vaginae у вагінальній мікробіоті асоціюється з нижчою ймовірністю завагітніти, тоді як лікування бактеріального вагінозу, який часто зустрічається у безплідних жінок, покращує показники вагітності. Ймовірність завагітніти також залежить від частки лактобактерій у насінній рідині, а також від присутності деяких видів у фаллопієвих трубах і слизовій оболонці матки (ендометрії), мікробіота яких може сприяти або обмежувати шанси імплантації ембріона.  

Здоров'я дитини починається з внутрішньоутробного періоду 

Імунна та метаболічна системи дитини можуть бути визначені в період внутрішньоутробного життя за допомогою контакту з материнськими мікроорганізмами, через вплив на них материнських мікробів, присутніх у плаценті та амніотичній рідині, мікробів, які частково містяться в першому калі новонародженого (меконій). 

Ризики та переваги

Мати є джерелом мікробів для своєї дитини, але існують й інші фактори, що впливають на зміну мікробіоти дитини. Застосування антибіотиків (особливо у другому чи третьому триместрах вагітності), а також пологи шляхом кесаревого розтину (оскільки новонароджений не контактує з вагінальною мікробіотою матері) пов’язані з підвищеним ризиком дитячого ожиріння. З іншого боку, за словами дослідниці Джесіки Юнес, пробіотики приносять користь матері та її майбутній дитині. У вагітних жінок вони можуть зменшити ризик передчасних пологів, гестаційного діабету, післяпологової депресії або сечових і вагінальних інфекцій; тоді як у новонародженої дитини вони можуть зменшити коліки, схильність до розвитку алергії (атопії), резистентність до антибіотиків, а також можуть зменшити або навіть усунути ризик некротичного ентероколіту, який є смертельним захворюванням. В решті решт, грудне або штучне вигодовування може відігравати значну роль у складі мікробіоти дитини, хоча його вплив на здоров’я дитини залишається невивченим.