Жири, цукор і метаболічні захворювання: зв'язки між кишковою мікробіотою та імунітетом

Це питання здорового глузду. «Західний» раціон, часто надто багатий на жир і цукор, впливає на наше здоров'я. Він має тенденцію посилювати запалення в організмі та порушувати метаболізм. Таким чином, він може призводити до ожиріння, цукрового діабету 2 типу та метаболічного синдрому. Численні дослідження показали, що кишкова мікробіота та її імунна система відіграють важливу роль у метаболічному балансі, причому порушення в кишківнику перетворюють надлишок їжі на зайві кілограми та серйозні захворювання.

Більше жиру й цукру означає менше кишкових імунних клітин для балансу метаболізму

Щоб краще зрозуміти ці порушення, дослідники годували мишей раціоном, багатим на жир і цукор, протягом чотирьох тижнів. Як і очікувалося, крім більшого набору ваги порівняно з мишами на звичайному харчуванні, ці перегодовані миші також розвинули метаболічний синдром. Аналіз кишкової флори мишей через їхній послід показав, що цей раціон спричиняв швидку втрату сегментованих ниткоподібних бактерій. Це, своєю чергою, знижувало вироблення Т-хелперних 17 (Th17) імунних клітин, після чого і з'являвся метаболічний синдром.

Дослідники виявили, що клітини Th17 регулюють всмоктування ліпідів у кишківнику та необхідні для захисту від метаболічного синдрому. Таким чином, втрата клітин Th17 винна в несприятливих наслідках для здоров'я від раціону з високим вмістом жиру та цукру. Уводячи перегодованим мишам сегментовані ниткоподібні бактерії, дослідники відновлювали вироблення Th17. Як наслідок, миші втрачали вагу, а їхній метаболізм покращувався.

Цукор – найгірший ворог метаболізму

Але що більше винне – надлишок жиру чи надлишок цукру? Ефекти раціону, багатого на жир і цукор (включно з сахарозою та мальтодекстрином, поширеними в цукерках і газованих напоях), порівняли з ефектами раціону, багатого на жир, але бідного на цукор. Дослідники виявили, що саме цукор сам по собі змінює склад кишкової мікробіоти на шкоду сегментованим ниткоподібним бактеріям, які стимулюють клітини Th17. Отже, чи достатньо було б просто виключити цукор із раціону, щоб забезпечити захист від метаболічних захворювань? Не зовсім, за словами дослідників, оскільки захист також вимагає наявності клітин Th17, вироблених кишковою мікробіотою.

Коротко кажучи, метаболічний синдром, ожиріння та цукровий діабет 2 типу є результатом складної взаємодії між харчуванням, кишковою мікробіотою та імунітетом. За словами дослідників, не існує «універсального» раціону, який давав би бажаний ефект для всіх. Натомість потрібен персоналізований підхід до метаболічних розладів. У майбутньому такі підходи могли б враховувати міжіндивідуальні відмінності в імунній системі кишкової мікробіоти.