Рання діагностика гестаційного діабету завдяки мікробіоті
Зміни, пов'язані з гестаційним діабетом, присутні в мікробіоті вагітних жінок уже з першого триместру вагітності. Це може дозволити раннє виявлення та кращий догляд за матерями та їхніми немовлятами.¹
Про цю статтю
Давно поширена хибна думка, що гестаційний цукровий діабет (ГЦД) виникає лише в другому чи третьому триместрі вагітності. Нещодавнє дослідження, опубліковане в журналі Gut, стверджує протилежне. Зміни кишкової мікробіоти, пов'язані з цим порушенням метаболізму цукру, можуть чітко проявлятися вже в першому триместрі, що потенційно відкриває шлях до нових прогностичних інструментів.
Майже 400 вагітних жінок під наглядом протягом кількох тижнів
Вчені з Університету Бар-Ілан у Цфаті (Ізраїль) залучили 394 жінки віком від 18 до 40 років, термін вагітності яких становив менше 3 місяців. Науковці зібрали зразки калу для аналізу їхньої мікробіоти та зразки крові для вимірювання рівня запалення й різних інших параметрів. Далі за учасницями спостерігали протягом кількох тижнів. За цей час ГЦД розвинувся у 44 жінок (11%).
Діабет, спричинений запаленням, індукованим мікробіотою
Порівнюючи результати аналізів крові з результатами неуражених жінок, дослідники виявили, що вже в першому триместрі жінки з ГЦД мали проблеми з регуляцією глюкози та вищий рівень запальних посередників, зокрема інтерлейкіну-6 (IL-6). Кілька досліджень показали, що, сприяючи запаленню, IL-6 причетний до різних форм діабету, включно з ГЦД.
Крім того, аналіз мікробіоти показав порушення (дисбіоз) у деяких бактеріальних спільнотах у жінок із ГЦД. Також спостерігалося менше короткоацетатних жирних кислот (КЖК) – сполук, вироблених бактеріями, які знижують запалення та покращують чутливість до інсуліну (а отже, і регуляцію рівня цукру в крові).
Перенісши мікробіоту жінок із ГЦД мишам без мікробіоти, дослідники відтворили симптоми ГЦД, включно із запаленням, пов'язаним із підвищенням IL-6, довівши, що дисбіоз дійсно відіграє роль у розвитку ГЦД.
Крок до ефективніших прогностичних інструментів для ранішого виявлення ГЦД?
Нарешті, вчені використали прогностичну модель, щоб з'ясувати, які параметри найважливіші для точного й раннього прогнозування ГЦД. Хоча дані з медичної карти пацієнтки (вага, зріст, анамнез, рівень цукру в крові тощо) давали найточніші прогнози, дані мікробіоти суттєво покращували точність прогнозування.
Попри певні обмеження, це дослідження – ще один крок до розуміння ГЦД. Воно також відкриває шлях до високоточних методів виявлення, що дозволять краще контролювати ГЦД і знижувати пов'язані з ним ризики.
Чудова новина з огляду на зростання поширеності цього захворювання у світі через сплеск випадків надмірної ваги й ожиріння.
