Алергія на білки коров'ячого молока виникає у багатьох новонароджених, яких годують дитячими сумішами. Вона проявляється у вигляді різних, більш менш специфічних, шлунково-кишкових (болі в животі, діарея, блювання), респіраторних (кашель, чхання) і шкірних (кропив'янка, екзема) симптомів. Збільшення випадків порушення мікробіоти кишечника може бути пов'язане з поширенням використання кесаревого розтину та тенденціэю заміни грудного вигодовування дитячими сумішами.
Мікробіота під питанням
Після спостереження за тим, що склад мікробіоти дітей з алергією на коров’яче молоко сильно відрізняється від складу мікробіоти дітей без алергії, американська команда разом з дослідниками з Неаполя почали досліджувати роль коменсальних бактерій (природно присутніх у кишечнику) у профілактиці харчових алергій. Вони трансплантували мікробіоту алергіків або здорових новонароджених мишам без мікробів. При контакті з алергеном коров’ячого молока (бета-лактоглобуліном) у всіх гризунів першої групи розвинулась анафілактична реакція (важка та поширена алергічна реакція), тоді як гризуни другої групи не відчули жодних симптомів.
Виявлено вид корисних бакетрій
Ґрунтуючись на дослідженні, науковці визначили вид бактерій, який, здається, пов’язаний із меншим ризиком алергічної реакції: Anaerostipes caccae, молекула, що виробляє бутират та забезпечує здоров’я кишечника. Тим не менш, на основі цих даних не ясно, чи є дисбаланс складу мікробіоти (“дисбіоз”) причиною або наслідком алергії на коров’яче молоко. Результати показали, що коменсальні бактерії відіграють важливу роль у профілактиці харчової алергії або, принаймні, алергії на коров’яче молоко, і підтверджують переваги розробки інноваційних стратегій, заснованих на модуляції мікробіоти, для запобігання та/або лікування цих захворювань.