Чи є мікробний слід у харчовій алергії

Існує гіпотеза гігієни, що вважає надмірну гігієну частковою причиною вибуху алергії в індустріально розвиненому світі. Стало очевидно, що імунна система, яка мало піддавалась впливу мікроорганізмів в ранньому дитинстві може призвести до алергії в подальшому житті¹⁴.
Ця проблема стала гострою в індустріально розвинутих країнах. Прикладом такої країни стала Японія, де захворюваність на алергію у трирічних дітей у Токіо зросла з 8,5% у 2004 році до 16,7% у 2014 році¹⁵. Зіткнувшись із цією проблемою, місцеві вчені починають вживати заходів.  

В Японії вірять, що все (або майже все) відбувається до року.

Деякі японські вчені досліджували перший рік життя, щоб виявити щось на зразок «мікробного підпису» у немовлят, у яких розвинулася харчова алергія у віці до двох років¹⁶. Дослідники приділили велику увагу двом ключовим моментам у розвитку кишкової мікробіоти: періоду лактації (зазвичай до дев’яти місяців після народження), під час якого у флорі домінують молочнокислі бактерії (Bifidobacterium); потім відлучення, під час якого мікробіота урізноманітнюється, стає більш рясною та наближається до мікробіоти дорослої людини¹⁷. Під час цих періодів розвивається толерантність до харчових антигенів - макромолекул харчового походження, зовнішніх по відношенню до організму, здатних викликати імунну відповідь шляхом вироблення антитіл. Будь-яке порушення цього процесу може викликати алергію у дітей¹⁸. Для цього проспективного дослідження, проведеного на 56 немовлятах, японська команда проаналізувала випорожнення в один місяць, два місяці, шість місяців і один рік: у 14 дітей розвинулася харчова алергія у віці до двох років, у 10 з них до року. Співвідносячи ці результати з аналізом мікробіоти, дослідники помітили, що під час фази лактації та з двомісячного віку певні бактерії, що виробляють молочну кислоту, були вже набагато менше присутні у дітей, у яких розвинулася харчова алергія до досягнення дворічного віку. Згідно з деякими дослідженнями, цього було достатньо, щоб призначити захисну роль певним видам, присутнім, зокрема, в грудному молоці та отриманим із кишкової мікробіоти матері¹⁹. Дослідники також відзначили значні відмінності в бактеріях, які засвоюють лактат (Veillonella), які недостатньо представлені у дітей-алергіків. 

Лактація і відлучення від грудей в основі алергічного процесу

Під час відлучення дітей з алергією (харчовою та іншою) у кишковій мікробіоті було відзначено більшу присутністю певних типів ентеробактерій – одного з найбільших сімейств бактерій. Особливістю мікробіоти у дітей з харчовою алергією виявилася присутність двох видів Clostridium, вплив яких має стати предметом детальнішого вивчення. Крім того, бактеріальна різноманітність дітей-алергіків була значно нижчою, ніж у здорових дітей. Дослідники трактують це як ознаку невідворотного розвитку алергії. Загалом результати показують, що дуже раннє порушення кишкової мікробіоти під час лактації та відлучення від грудей може спричинити харчову алергію. Це підтверджують й інші дослідження, що проводять в країнах по всьому світі. Втім, ще слід остаточно встановити, чи дисбіоз є причиною розвитку захворювання (алергії) чи наслідком. Завдяки результатам цього дослідження було встановлено, що мікробіота кишківника матері, джерело захисних молочнокислих бактерій, є засобом профілактики харчової алергії у немовлят. 

Основні показники щодо харчової алергії: